І розіп,яти не змогли

                        

                     

Т. Шевченко

Автопортрет 1849-1850 рр.

                       х х х

Тарас Григорович Шевченко —

Велична постать й непроста.

А його давно вважаю

За українського Христа,

Якого тричі розпинали

І розіп^,яти не змогли,

Бо цвяхи всі в кільце згинались,

А потім в землю проросли —

Чи то травою, чи вербою,

Чи словом, як полин, гірким.

Тим словом розмовляю з Богом,

А Бог вже розмовляє з ним:

— Послухай–но мене Тарасе,

Єдинокровний сину мій!

Пробач мені миттєву радість,

Подякуй — за постій біль…

Анатолій Михайленко

З книги «Спроба втечі»