вторник, 8 марта 2016 г.

І розіп,яти не змогли

                        

                     


Т. Шевченко
Автопортрет 1849-1850 рр.

                       х х х

Тарас Григорович Шевченко —
Велична постать й непроста.
А його давно вважаю
За українського Христа,
Якого тричі розпинали
І розіп,яти не змогли,
Бо цвяхи всі в кільце згинались,
А потім в землю проросли —
Чи то травою, чи вербою,
Чи словом, як полин, гірким.
Тим словом розмовляю з Богом,
А Бог вже розмовляє з ним:
— Послухай–но мене Тарасе,
Єдинокровний сину мій!
Пробач мені миттєву радість,
Подякуй — за постій біль…

Анатолій Михайленко

З книги «Спроба втечі»

Комментариев нет:

Отправить комментарий