За вірші і жінок...

       Побаченя з другом

                          Тарасу Федюку

Прийшов мій друг, та ще й поет,

Та й ще він в ореолі слави,

От скаже, знаю наперед:

- Ну, що, по філіжанці кави?

А як же? Так! І тільки так,

Тим більш, що кава на халяву,

Але, щоб виказати такт,

Роблю якусь письмову справу.

Та час іде, і ми йдемо

До вже знайомої кав^,ярні.

А кава так собі, лайно,

Але жінки, як завши, гарні.

А як що так, о вже не гріх

Щось краще пити замість кави:

Что то кон^,як, а чи горіл-

Ки грамів сто за добру справу:

- Ну, що за вірші і жінок?

- Ні, за жінок і вірші! -

Промовив друг; зробив ковток:

- Ти кон^,яку, я - кави ліпше…

І в цьому щось незвичне є:

Не в тім, що друзів пригощає,

А в тім, що кон^,яку не п^,є,

Та ще й борги нам пробачає.

Анатолiй Михайленко

Одеса, 2002-2003 рр.

На фото: Тарас Федюк та Юрко Островершенко

після презентації чергової поетчної збірки;

Тарас Федюк роздає автографи своїм прихильникам