среда, 3 июня 2015 г.

НіЧНИЙ ПОЛіІТ

НІЧНИЙ ПОЛІТ

Анатолій Михайленко

З кгиги «Спроба втечі» ( 2003 р.)

Нічний політ

П,ятий поверх, п,яте небо
В ліхтарях, а чи в зірках,
В чемнім кріслі серед ночі,
Як в кабіні літака.
І лечу собі, бо треба
Щось робити загалом,
Слава Богу, на повітря
Можна спертися чолом.
І нічого, і нікого,
Тільки небо і зірки –
Піді мною, наді мною,
Ще й на відстані руки.
Гладжу зоряне прміння
Що ті струни – бандурист,
А літати, що співати,
Якщо є до цього хист.
Правда, ризик чи маленький
Крок зробити із вікна,
Та коли кортить літати,
А на дворі вже весна –
Можна й так, у чемнім кріслі,
До вікна блідим лицем,
Та й політ намалювати
На папері олівцем.
                    Березень 2000 р.

              * * *
Непричесаних кілька акацій,
Ніби зграйка зелених дівчат,
Під дощем ні про що не сумують,
Та про щось загадкове мовчать.

А про що, у дощу не спитаєш,
Не сритаєш акцій самих,
Але віриш у те, що дерева
Знають більше, ніж знаємо ми.

Бо і вищі вони, і стрункіші,
Отже, ближче до неба й зірок –
Їм зручніше новини космічні
Упіймати в радари гілок.



                     * * *

Вишня та небесне сяйво –
Перше, що вже зацвіло!
Щоб не бути третім зайвим,
Сяду похапцем в сідло.

Плюну смачно на долоні
Й на останок так скажу:
- Розпрягайте, хлопці, коней,
Я їх знову запряжу.

Все без сумніву залишу
І забуду все, що мав,
На галявині колишній
Розговлюся як Мамай.

Так мене і замалюйте –
Зліва шабля, справа спис,
А позаду кінь валютний
Блима фарами кудись.

Він хазяїна не знайде,
І мене вже не знайдуть –
Вітра в полі пошукайте,
Як дерева відцвітуть!